Вітаймо вчителя, колегу!!!

17 березня - 

День народження 

Біловол  Алли Григорівни!!!

У Вас ніколи не було дітей «чужих»,

Ви серце кожного умієте почути,

Теплом душі зігрієте усіх,

Учителем не кожен може бути.

Школа для Вас – це рідний дім,

Тут Ваші помисли і мрії.

Життя, і сонце – все у нім,

І щирі друзі, і надії.

Тут зустрічі, яскраві дні,

Наради творчі й семінари,

Урок, походи і пісні,

А дзвоник – серденька удари.

Хай лине в цей весняний день

З вітанням пісня лебедина,

Бо Ви – Наставник, Ви – Творець,

Бо Ви – Учитель, Ви – Людина!!!

Новосела Тетяна Анатоліївна

ПРАЦЮВАТИ, 

ПЕРЕМАГАТИ 

І ЖИТИ…

Висока динаміка, методична довершеність, дидактична виваженість і енергія добра – ось вир, який одразу захоплює учнів на уроках талановитого педагога від Бога Новосели Тетяни Анатоліївни. Більше двадцяти років вона віддала найблагороднішій справі на землі – учителюванню. Щоденно і щохвилинно Тетяна Анатоліївна віддає своє серце дітям, і вони вірять у щирість…

А починалося все в далекому 1986 році, коли Тетяна Анатоліївна, після закінчення Запорізького державного університету, прийшла вчителем російської мови та літератури в Осипенківську загальноосвітню школу. Оригінальність мислення, новизна світосприйняття, енергійність молодого викладача одразу викликали прихильність колег і любов дітей. Потім була робота – копітка, важка, щоденна, рутинна робота сільського вчителя. Але талановита людина талановита в усьому. Талант Тетяни Анатоліївни – відчувати дитину, жити її інтересами та проблемами, адже це і повинен уміти учитель найбільшої сільської школи району.

Учні Тетяни Анатоліївни – переможці Всеукраїнського туру МАН, призери та переможці олімпіад зі світової літератури. Вона відомий і талановитий викладач-методист. У Всеукраїнському конкурсі «Учитель року», за результатами якого їй була присвоєна номінація «Найкращий учитель сільської школи».

Смак перемоги солодко-гіркуватий,

Підведено під чимось риску результату,

Але для вчителя немає фінішу, кінця –

Нове завжди відкриє справа ця.

У зошитах віднайдеш зміст і сутність –

Душі дитячої вразливість і присутність.

Щодня урок останній ти завершиш,

«Добридень!» - скажеш завтра наче вперше.

Палай, твори, живи, дивуй, радій,

Всміхайсь, перемагай і мрій,

Бо саме мрія нам дає надію.

І лише майстер майстра зрозуміє.

Натхнення, здоров`я, перемог!!!

Чернова Любов Григорівна

Учитель 

Світла і  Добра

Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок,

Є тисячі ланів, але один лиш мій.

В.Симоненко

Світом її дитинства була російська література… Пушкін, Лермонтов, Толстой – мудрі наставники... Найближчими і найкращими подругами – Наташа Ростова, Тетяна Ларіна… Саме це вплинуло на вибір життєвого шляху Чернової Любов Григорівни – стати учителем російської мови та літератури.

Закінчивши у 1983 році Запорізький державний педагогічний інститут, молода, аристократичної зовнішності учителька переступила поріг Осипенківської середньої школи, щоб залишитися у ній назавжди. Під опікою таких майстрів, як Колишкіна Світлана Кирилівна та Іванова Віра Михайлівна, Любов Григорівна формувалася тонким психологом та вдумливим викладачем. Вже з перших років роботи вона стала одним з найулюбленіших учителів серед учнів, яким залишається й досі.

Сьогодення диктує свої правила і, на жаль, не враховує інтереси людей. Та для справжнього майстра зміни – не випробування, а новий етап для досягнень. Уроки зарубіжної літератури Чернової Любов Григорівни – це вдало підібрані прийоми і методи навчання, постійна зорієнтованість на розвиток особистості і високі виховні цінності. У арсеналі вчительки цілий комплекс дидактичного матеріалу для підвищення грамотності на уроках російської мови, що базується на індивідуальному підході до кожного учня. Диференціація роботи на уроках Любов Григорівни сприяє високим показникам успішності з предмету викладання. Та головне – вчитель активізує роботу з книгою, адже це так важливо у наш занадто технічно розвинений час. Учні з неприхованим задоволенням і захопленням читають неперевершені зразки світової класики: Данте, Шекспіра, Гюго, Булгакова, Стендаля.

Коли вже говорити про майстерність Любов Григорівни, то варто згадати слова українського поета-сучасника Івана Драча:

Художнику – немає скутих норм.

Він – норма сам, він сам в своєму стилі…

    Учитель і художник – митці, які створюючи свої шедеври, повинні бачити кінцеву мету. Мета Любов Григорівни – сповідування Вселенського Добра і Світла. На її уроках не побачиш штучно «видушених» прийомів чи «модних» методів. Єдине, що одразу захоплює і учнів, і колег – велике серце учителя, відкрите завжди і для всіх.

Свій лан Любов Григорівна віднайшла... – це душі учнів. Їх вона зрошує  щирістю, огортає материнською турботою, засіває зернами добра. 

Щедрі та багаті врожаї подяки збирайте!

     

Стасюк Наталя Миколаївна

Ты женщина - 




похожая на стих...

Солонська Людмила Анатоліївна

Щирість,
  чесність,     
     доброта…

Що таке чесність?

Чесність – це  відкрите,

щире ставлення.

Нечесність – це таємне,

приховане ставлення.

А. Макаренко

(Нарис про колегу)

Пам`ятаю цю вчительку ще зі свого дитинства. Ми з подругою були у кабінеті її мами (викладача англійської мови) – аж ось на порозі з`явилася запальна брюнетка у білосніжній сукні. Цей яскравий контраст виокремлював її серед інших, але найбільше мені запам`ятались її очі, виразні, повні енергії добра.

Людмила Анатоліївна – неординарна особистість.

Зараз, ставши її колегою і спілкуючись із Людмилою Анатоліївною, завжди ловлю себе на думці: «Звідки у цієї жінки така непідкупна відвертість? Як, у наш нелегкий час, ця жінка може випромінювати скільки щирості й доброти? Де джерела її життєвого оптимізму?» А відповідь проста як все геніальне і мудра як наш світ: вона – жінка…

 Жінка, покликання якої бути завжди серед людей, які не вибачають хиб, гостро реагують на неправду і вміють цінувати доброту – діти.

Працюючи учителем англійської мови, Людмила Анатоліївна пропагує стандарти європейського життя, бо сам предмет, його специфіка спонукає до формування в учнів таких важливих навичок: самоорганізації, уміння висловлюватися красиво і грамотно, відстоювати власну точку зору, а головне – багато працювати. Учні з нетерпін­ням чекають зустрічей з улюбленою вчитель­кою. Кожний її урок – неповторний. Діти не тільки вчаться опановувати знання з іноземної мови, а й бути людьми, бути творцями пре­красного.

Визначною рисою як учителя є чесність, чесне ставлення до своєї справи і до кожної людини, з якою зводить життя. На думку Ж.Ж.Руссо: «...Чесність набагато дорожча порядним людям, ніж вченість людям освіченим», – і це повністю стосується Людмили Анатоліївни. А ще – чуйна, до­брозичлива, мудра. Красою розуму вчителька викликає захоплення, а красою душі змушує поважати. Вона незламна духом, сильна волею, наполеглива працею, неповторна, чарівна, ніжна. У її руках ніколи не згасне смолоскип просвіти, а благословенна праця буде славитися віками.

Біловол Алла Григорівна

Учитель від Бога...

Людина 

з великої літери...

Друга мати...

Життя переконує, що найголовніше в цій дуже тонкій сфері виховання – глибоке розуміння, відчування серцем дитячого світу – відчування дитинства. Творячи і виховуючи шкільний колектив, ми, як мореплавець компасом, повинні керуватися тією істиною, що маємо справу з дитиною.

В. О. Сухомлинський

Ученицею я вважала, що Алла Григорівна – посада, а не ім`я заступника директора з навчальної роботи. І лише коли вона почала навчати мене англійської мови, я зрозуміла реальну різницю. Смішно згадувати свої дитячі помилки, але той факт, що людина сприймається як ціле з місцем, що вона займає, з роботою, що виконує – вже свідчить про особливу внутрішню побудову і досконалу майстерність.

Завжди спокійна, стримана, вишукана, елегантна, з гарною зачіскою,  милою усмішкою на устах. Еталон жі­ночності. Приклад для наслідування. Взірець. Справжній учитель.

На неї хочеться рівнятися, з нею хочеться пора­дитися, з нею просто хочеться поговорити і про земне, і про високе, поділитися радістю, турботами... Чому? Тому що вміє не лише слухати, й чути, підтримати, розрадити і заспокоїти. Тому що має велику світлу душу, закохану в поезію, музику і прекрасне. Але найбільша її краса – розум  і надзвичайне працелюбство, любов до професії.

Алла Григорівна має високу фахову підго­товку. Вона — учитель-методист, понад 30 років на посаді заступника директора з навчальної роботи Осипенківської ЗШ. Протягом усього життя, яке вона віддає дітям, крокують із нею слава, шана, визнання. Вона мудрий наставник, щира у настановах, уважна і спостережлива – майстер своєї справи. А справа нелегка! Чого варте лише складання розкладу. Кожен з проханнями і побажаннями, щоб не було «ні вікон, ні дверей», а тут ще й санітарні норми!!! Щоб без перенавантажень дітей.

Світ дитини для Алли Григорівни – це святе, це та непохитна істина, вище за яку немає в світі нічого.  Вона душею відчуває кожен порух душі маленької дитини, її жалі, турботи, страхи, моменти радості і щастя. А це не просто талант – дар. І учні щиро вдячні за це своєму вчителю і вихователю. Сам факт, що 17 учителів із 38 колективу Осипенківської школи бувші учні і вихованці Алли Григорівни – це найвища оцінка за роботу, найбільше визнання, найяскравіше свідчення поваги. А скільки учнів-учителів, викладачів  працює поза межами Осипенко?!

 Уроки Алли Григорівни – це незабутні мандрівки у світ англійської мови. Де відкриваються брами старовинних замків, де вчувається дзвін Біг Бену, де бачимо короля Артура і його лицарів, де читаємо Шекспіра і В.Скотта за мовою оригіналу – перед  нами протікає вся історія Старого і Нового Світу. А за кафедрою класу, здається, стоїть сама Королева  Великобританії. 

Дивлячись на неї, ніколи не скажеш, що поза­ду роки і роки напруженої педагогічної праці. Особ­лива жінка. Людина великої мужності й сильної волі.

У чому ж секрет її успіху? Насамперед, у харак­тері, у наполегливості, у вмінні перемагати і навчати цьо­му своїх вихованців. Бути завжди у творчому пошуку! Бути першою! Іти попереду! У всіх на виду! І перемагати! Як це нелегко і як прекрасно! Їй не заздрять, нею захоплюються і наслідують. А хіба це не найголовніше у професії вчителя?!

Що ж загартувало її душу і зробило неперемож­ною? Мабуть, велика любов до людей, життя і науки.

Одна з медалісток Осипенківської школи, виховала і навчила добру, порядності, людяності двох синів-медалістів. А зараз турботливо опікується найдорожчим – онуками.

Живе, ростить своїх дітей, дарує тепло свого серця іншим (бо «чужих» дітей у неї просто немає). Так, Алла Григорівна пізнала смак справжнього щастя. Учительського.

І ніякого спокою!!!

«І вічний бій, нам спокій тільки сниться...»

Ковтун Олександр Васильович

А серце 

не знає 

спокою...

Не можна жити лише холодильниками, політикою, кросвордами і балансами. Не можна! Треба жити в ім'я людини, в ім'я людського щастя.

Антуана де Сент-Екзюпері

            

Найвизначніша рисою для справжнього чоловіка – це його щедрість. Щедрість душі, щедрість почуттів, щедрість вчинків. Вона є одним із основних чинників яскравої, щирої, сильної особистості. …Як би доля не намагалася зламати, зруйнувати її мрії, забрати надії.., але ні! Сильна людина, сильна особистість, сильний характер – його так багато і вистачає на всіх!

Ні, недаремно живе на світі ця людина – Ковтун Олександр Васильович. Усе життя віддав Україні, 50 років невтомної праці віддав школі, з них 26 років – директором Осипенківської загальноосвітньої школи І -III ступенів.

Ковтун Олександр Васильович... Не знаю чому, але саме через сухі цифри розумієш тепер, що за законами арифметики не обчислити велич учительської праці. Якщо роки помножити на семестри, місяці, тижні, дні, години, хвилини, секунди, якщо додати всі хімічні досліди, всі перевірені зошити, всі педради і наради, всі розказані мудрі життєві історії, всі слова, складені за якоюсь лише серцю зрозумілою формулою – скільки вийде? Вийде велике життя, яке оцінити правильно можуть ті, хто працює разом з Олександром Васильовичем, вчиться у нього.

Олександр Васильович – людина, за плечима якої величезний досвід. У ньому поєднується не лише любов до своєї професії, а й обов'язок перед людьми. Від початку своєї діяльності, як керівника школи, Олександр Васильович багато уваги приділяв покращенню умов праці вчителів та навчанню дітей, збереженню та оновленню навчально-матеріальної бази школи. 

Принциповість та ви­могливість, доброзичливість та вміння прийти на допомогу - у цьому весь Олександр Васильович, мудра людина, до слів якої прислухаються, з чиєю думкою рахуються. У школі створено єдиний, творчий і стабільний колектив одно­думців, більшість якого – його учні, бо гідний приклад учителя-колеги надихнув обрати за професію навчання і виховання дітей. Олександр Васильович користується авто­ритетом та повагою серед учнів, батьків та колег.

Уважний колега, тала­новита людина, яка може підтри­мати і словом, і справою. У ньо­го завжди можна отримати житейську по­раду або мудру настанову, він уміє щиро радіти за успіхам інших. Увага до людей, єдність слова та діла, велика внутрішня сила – є не лише рисами його як керівника, а й прикладом справжньої сильної осо­бистості, що веде за собою ко­лектив.

Можна бути гарним фахів­цем, але «сухим» викладачем. Про Олександра Васильовича цього не скажеш, бо він учи­тель від Бога. Свою мрію він втілив у життя – побудував красуню-школу (1990-1991 р.р.), згуртував колектив однодумців, заслужив щиру повагу людей.

У пам`яті назавжди вкарбувалися слова Олександра Васильовича:

«БУДЬТЕ ЩЕДРІ НА ДОБРО – 

ВОНО ВАМ ВІДГУКНЕТЬСЯ!»